Зміст I. Теоретична частина 1. Рідке паливо……………………………………………………………ст.3 2. Виготовлення кольорових металів…………………………………...ст.9 3. Особливості оформлення комплектів документів на процеси технологічного контролю……………………………………………….ст.11 II. Практична частина 1. Розрахунок матеріального балансу технологічних процесів………ст.15 2. Визначення коефіцієнта використання матеріалів………………….ст.18 3. Визначення економічної ефективності технологічних процесів…..ст.22 III. Список використаної літератури………………………………..ст.24 Теоретична частина 1.Рідке паливо На даний момент існує досить багато видів рідкого палива, насамперед це нафта. Нафта – це пальна масляниста рідина зі специфічним запахом, розповсюджена в осадовій оболонці Землі і яка є найважливішою корисною копалиною. Найголовнішою властивістю нафти, які принесли їй світову славу виняткових енергоносіїв, є її здатність виділяти при згорянні значну кількість тепла. Нафта і її похідні володіють найвищою серед усіх видів палив теплотою згоряння. Теплота згоряння нафти – 41 МДж/кг, бензину – 42 МДж/кг. Сира нафта звичайно не застосовується. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці. Первинна переробка нафти полягає в її перегонці. Перегонку здійснюють на нафтопереробних заводах після відділення з нафти супутніх газів. У процесі перегонки нафти одержують світлі нафтопродукти: бензин, лігроїн, гас, газойль — солярове масло, а в залишку — в'язку чорну рідину — мазут. Мазут піддають подальшій переробці. Його переганяють під зменшеним тиском (щоб попередити розкладання) і виділяють мастила: веретенне, машинне, циліндрове та ін. З мазуту деяких сортів нафти виділяють вазелін і парафін. Залишок мазуту після відгону називають нафтовим пеком або гудроном. Продукти перегонки нафти мають різне застосування. Бензин у великих кількостях використовують як авіаційне й автомобільне пальне. Лігроїн служить пальним для дизельних двигунів, а також розчинником у лакофарбовій промисловості. Велику кількість його переробляють на бензин. Гас застосовують як пальне для реактивних і тракторних двигунів, а також для побутових потреб. Солярове масло використовують як моторне пальне, а мастила — для змащення механізмів. Вазелін використовують у медицині. Парафін застосовують для одержання вищих карбонових кислот, для просочення деревини у виробництві сірників і олівців, для виготовлення свічок, гуталіну і т. д. Гудрон — нелетка темна маса, після часткового окислення його застосовують для одержання асфальту. Мазут, крім переробки на мастила і бензин, використовують як котельне рідке пальне. Мастила, які виділяються під час перегонки мазуту, називають мінеральними (нафтовими) маслами на відміну від синтетичних масел, які одержують штучно (хоча всі масла є сумішами органічних сполук). Нафтопродукти люди застосовують у всіх сферах життя, тому важливість нафти у повсякденному житті людини важко переоцінити. Нафта – це горюча рідка корисна копалина, складна суміш, головним чином складається з вуглеводів, з домішкою органічних сірчистих, азотних та смолистих речовин. Нафта являє собою маслянисту рідину червоно-коричневого, іноді майже чорного кольору; зустрічається слабозафарбована у жовто-зелений колір та іноді зовсім безкольорова нафта. Нафта – це продукт природного розкладання органічних залишків живих організмів у товщі земної кори. Під дією температури і тиску в присутності каталізаторів органічні речовини перетворилися на суміш рідких вуглеводнів різної будови і їхніх сполук з іншими елементами. Нафта – це пальна масляниста рідина зі специфічним запахом, розповсюджена в осадовій оболонці Землі і яка є найважливішою корисною копалиною. ...